Валовий дохід комерційного підприємства як показник його ринкової вартості

У ринковій економіці мета діяльностіпідприємства як збільшення його ринкової вартості. Основні фактори створення вартості - це грошовий потік, який враховує мінливість зовнішніх і внутрішніх факторів і взаємодія з конкурентами.

Державі, проблема ефективності представленатакими проблемами, як валовий дохід і прибуток, інтенсифікація виробництва і зростання продуктивності, максимізація обсягу прибутку в умовах виконання затверджених завдань. Прибуток на рівні підприємств нормується і її максимізація заснована на збільшенні обсягу продукції, що випускається або мінімізації сукупних витрат при стабільних цінах. У цих умовах максимізація прибутку відбувається не для того, щоб збільшити конкурентоспроможність продукції щодо інших підприємств, а для того, щоб в умовах стійких цін і нормативів виконати плановий обсяг випуску продукції і забезпечити валовий дохід підприємства.

Проблема вибору критеріїв оцінки підприємствастає гострою внаслідок великого розриву між попитом і пропозицією. Тому прибуток не може повно висловлювати реальний результат роботи підприємства і його виробничих структур. Прибуток також не може в повній мірі враховувати реальні потреби інтенсивного розвитку підприємства. Збільшення прибутку, можливо, і при велику зношеність основних засобів і при випуску застарілої, але дешевої продукції. Виникає ситуація, коли показник прибутку не є узагальнюючим на мікро- і макрорівнях. Це незмінно призводить до такого інтегральним показником, як валовий дохід, валова додана вартість в реалізованої продукції, яка формується в даний час на рівні галузей і всього народного господарства.

Валова додана вартість повиннаформуватися як різниця між реалізацією товарів і спожитими матеріальними витратами. В основних моделях оцінки поняття «дохід» і дохід як показник ефективності »використовуються рідко, переважним є застосування показника« валовий дохід », що відображає екстенсивний характер економіки.

Поняття «дохід» розмито через використанняв моделях таких показників, як грошовий потік, валовий грошовий потік, прибуток, валовий дохід, додана вартість, грошова додана вартість та інших.

Вивчення різних точок зору вчених-економістів щодо розкриття економічної сутності поняття «дохід» показало, що велика їх частина може бути згрупована за кількома показниками:

- за показником новоствореної вартості;

- за показником «припливу грошових коштів або отримання матеріальних цінностей, які мають грошову вартість»;

- за показником «збільшення економічних вигод у результаті зростання активів або погашення зобов'язань, що забезпечують збільшення власного капіталу».

Валовий дохід в основному прирівнюється до прибуткувід реалізації, в основі визначення якої покладена виручка від реалізації товарів. Використання в більшості моделей оцінки дохідним методом показника виручки від реалізації продукції як вихідного показника для розрахунку прибутку навряд чи правомірно, так як повна величина виручки залежить:

- по-перше, від обраного методу її обліку ( «по оплаті» або «по відвантаженню»);

- по-друге, у складі виручки від реалізаціївключені і матеріальні витрати, придбані з боку. При їх питомій вазі в собівартості промислових підприємств 60-90% ці витрати не можна визнавати припливом грошових коштів і вважати доходом. Навпаки, це відтік коштів. Як наслідок, 50-90% витрат на матеріали, паливо, енергію, комплектуючі в складі собівартості навряд чи правомірно вважати доходом. Останній за своєю сутністю має забезпечити дохід усім учасникам виробництва: працівникам підприємства, власникам капіталу, державі.