Картини Сергія Шнурова в сучасному мистецтві

Головний епатажнік російської сцени Сергій Шнуровне втомлюється радувати фанатів і співчуваючих одіозними витівками, найяскравішими образами, злободенними текстами і, чого вже там приховувати, відмінною музикою. Він прекрасний у своїй несхожості на інших, смів, ефектний, безумовно, талановитий. Але мало хто знає, що творчість Шнура не обмежується сценою, і навіть набирають останнім часом популярність глибокодумні цитати - зовсім не межа його можливостей. Картини Сергія Шнурова заслуговують не меншої уваги з боку всіх, кому близький хуліганський дух «Ленінграда» та й все сучасне мистецтво в цілому.

Що таке брендреалізм?

Не дивуйтеся, якщо не чули про такенапрямку в мистецтві. Сергій Шнуров - художник, картини якого є своєрідним еталоном брендреалізма. А все тому, що сам він і вивів головну концепцію, та й назву придумав. В основу ліг своєрідний протест проти розвитку кон'юнктури і верховенства певних брендів в масовій свідомості. На кожній з його картин присутній або символ, який натяк на певний бренд, починаючи з нафтопродуктів і закінчуючи вірою у вищі сили.

Бренд в мистецтві і мистецтво як бренд

Варто згадати ще про один художника, картиниякого якщо і не стали головним джерелом натхнення для Шнурова, то вже у всякому разі багато в чому перегукуються. Йдеться про Енді Воргола, на полотнах якого ми можемо бачити Мерилін Монро, банки з популярним супом, супермена, Мао і Леніна, кока-колу ... Що об'єднує ці образи? Всі вони, на думку художника, є брендами. Як і сам Уорхол. Як і все мистецтво в цілому.

Втім, ідея висміювання превалюванняматеріального над духовним зовсім не нова. Це все старе, як світ. Багато художників зверталися до цієї ідеї, Уорхол і Шнуров не самотні. Але художник Сергій Шнуров - перший, кому вдалося зібрати все воєдино і сформулювати так, щоб усім стало зрозуміло.

слово автору

«Апокаліпсис близько», - запевняє Шнур. Озвучуючи авторський маніфест, він стверджує, що пора припиняти пити квас, треба швидше визначатися. Картини Сергія Шнурова - спроба не тільки висміяти залежність окремих громадян від показухи і марнославства, а й свого роду нагадування про тлінність буття. Художник відверто насміхається над поклонінням Золотому Тельцю в цілому і брендам зокрема.

Ці ідеї знаходять відгук і в творчості співака: в його текстах і кліпах. Так взяти хоча б знамениті «ЛаБут».

Шлях до мистецтва

Бунтарський образ артиста дається йому легко, атому й виходить таким органічним. Але він не дає розгледіти те, що артист вміло ховає за грубої лірикою і байдужість на етикет. А адже Шнуров - зовсім не малоосвічена селюк з одвічним похмільним синдромом. За його плечима Ленінградський інженерно-будівельне інститут, знаменита «путяга» (ліцей, де він обзавівся спеціальністю реставратора) і філософський факультет теологічного інституту.

Живопис вабила артиста давно. До речі, один з перших музичних колективів, який він очолював, ще будучи школярем, носив назву «Вухо Ван Гога». А малювати Шнур почав ще в рідному Пітері.

перша виставка

Картини Сергія Шнурова вперше постали передпублікою в петербурзькій галереї «Файн Арт». За словами артиста, в цьому йому допоміг давній друг - художник Дмитро Шорін, а самому йому не довелося докладати якихось зусиль. Виставка так і називалася - «Ексклюзив брендреалізма». Невелика галерея вмістила всього вісім картин, які вибрав сам художник.

образи

Виставка картин Сергія Шнурова привернула чимало відвідувачів. Його картини досить різнопланові. Багато з них можна назвати навіть провокаційними.

Наприклад, полотно «Не кради» розповідаєсумну історію про загиблого біля холодильника «Бош» кошеня. Судячи з усього, мала місце спроба крадіжки їжі і якийсь нещасний випадок, результатом якого стала досить значна калюжа котячої крові.

Вельми цікава і панорама, на якійзображена Стрілка Василівського острова. Чадять факелами високі ростральні колони, але вода темна через розлилася по ній нафти. Придивіться уважніше - і ви зрозумієте, що ніякої води там і зовсім немає, нафта повністю поглинула її.

Деякі картини Сергія Шнурова - відвертіпародії. Наприклад, його інтерпретація Матісса, прикрашена красномовним підписом «В Ермітажі». Ну, або чорний прямокутник, явно відсилає до творчості Казимира Малевича.

Зрозуміло, не обійшлося і без тих «нижче пояса»,інакше і бути не могло - це просто був би не Шнур. Ємне назву «Акт» говорить сама за себе - на полотні дійсно у всій красі зображений акт фізичної близькості. До речі, відвідувачам виставки була надана можливість придбати цю картину за 30 тисяч доларів.

думка експерта

Восени 2016- го, напередодні майбутньої виставкикартин Шнурова «Ретроспектива брендреалізма», було опубліковано інтерв'ю Михайла Піотровського - директора «Ермітажу». За його словами, Шнуров однозначно є яскравою фігурою в сучасному мистецтві. Піотровський, розгледів в полотнах серйозний талант, закликав не вважати творчість артиста поп-мистецтвом.

Відкриття виставки заплановано на 1 лютого 2017року. На цей раз вона пройде в галереї сучасного мистецтва «Ерарта». Але хто знає, можливо, коли-небудь ми побачимо картини Сергія Шнурова в «Ермітажі»? Все-таки можна нескінченно сперечатися про його творчість, але незаперечно одне - свій вклад в пітерське мистецтво він все-таки зробив.