Культура поведінки

Культура поведінки людини безпосередньо залежить відйого виховання. Дорослі є носіями національної культури. Вони прагнуть зробити дитину схожим на себе. Малюк копіює мова і поведінка дорослих і стає частиною суспільства.

Культура поведінки, як науковий термін,позначає сукупність всіх форм поведінки, в яких виражаються моральні і етичні принципи людини. Це поняття включає в себе всі галузі внутрішньої і зовнішньої культури людини: поведінку в громадських місцях, етикет, культура побуту, взаємини з іншими людьми, характер інтересів і потреб, гігієна, організація особистого часу, естетичні смаки, пантоміма, міміка, культура мови.

Культура поведінки окремої людинихарактеризує його морально-естетичний і духовне обличчя. Вона показує, наскільки людина засвоїла і прийняв цінності того суспільства, в якому він живе, і наскільки вміло ними користується. На кожному з нас лежить відповідальність за дотримання правил поведінки, за власну культуру і тих, хто прийде нам на зміну.

Правила поведінки в суспільстві необхідно прищеплювати людині з самого раннього віку. Тільки в цьому випадку дитина зможе вміло користуватися своїми навичками в майбутньому.

Погані звички можна порівняти з бур'янами. Вони виростають там, де немає належного контролю і порядку. У самому ранньому віці, коли малюк вже вміє ходити і маніпулювати своїм тілом, необхідно починати формування деяких санітарно-гігієнічних навичок і повагу до оточуючих (не тільки дорослим, але й іншим дітям).

До трьох років дитина повинна вміти самостійнороздягатися і одягатися. У цей час необхідно навчити його поводитися з одягом і взуттям. Вона повинна бути акуратно складена або повішена і перебувати на своїх місцях. Це не так просто, як може здатися. Батьки повинні здійснювати ненав'язливий контроль і спрямовувати малюка. В результаті у дитини з'явиться звичка стежити за собою і своїми речами.

Культура поведінки передбачає і вміння чиститизуби, умиватися, мити руки. Привчити до цього дитину нескладно. На початку він потребуватиме вашої допомоги і контролю. Батьки повинні на власному прикладі показувати дитині як спілкуватися з оточуючими. До шести років дитина повинна вміти без нагадувань вітатися, прощатися, дякувати і дотримуватися тиші при необхідності.

Правила хорошого тону для дітей особливо важливі,коли вони починають відвідувати школу. У малюка починається зовсім нове життя. Йому належить засвоїти безліч правил. До них відносяться: вчасно приходити на уроки, правильно сидіти, тримати в порядку робоче місце, не кричати, піднімати руку, правильно звертатися до вчителів. Всі ці навички знадобляться дитині в подальшому житті. Їх щодня виробляють педагоги. Для успішного закріплення необхідна участь батьків.

Однак мало знати правила, треба їх ще йдотримуватися. Саме таких людей називають культурними. Культура поведінки - це свого роду набір умінь і звичок, який свідчить про рівень розвитку людини і допомагає йому гармонійно вписатися в суспільство.

Найперші навички поведінки складаються удітей ще в несвідомому віці. Тому для молодих батьків дуже важливо дбати про культуру своєї поведінки і побуту. Особистий приклад в поєднанні з контролем і вимогливістю неодмінно дасть позитивний результат.

Навчити хорошого ніколи не пізно. Навіть якщо ви щось упустили, завжди є можливість надолужити. Пам'ятайте, що викорінити погану звичку набагато складніше, ніж її прищепити. Наберіться терпіння і не відхилятися ні на хвилину від поставленої мети. Вам доведеться контролювати і себе, і дитину. Це завдання непросте, але ви обов'язково впораєтеся.